«…Вергілій пахне лісом після зливи. А Бодлер… О, Бодлер! Певно, ви гадаєте, буцімто «Квіти зла» мають запах абсенту? Дурниці! А втім, я й сам так гадав. І помилявся. Бодлер має пахощі соснової смоли… Візьмемо, скажімо, Жерара де Нерваля — цього бідолаху, який залишив нам дивовижний переклад «Фауста» французькою… Твори цього сердеги пахнуть мускусом!..», — розповідає колекціонер книг Тео з твору Тьєррі Дебру «Книжконюх».
Кожен з нас хоч раз брав в руки недавно надруковану книгу і відчував запах свіжої друкарської фарби. А чим пахнуть старі видання?
Завітайте в читальний зал №2, де і діє рубрика «Радимо прочитати», та відкрийте для себе книгу як мистецтво.