У годину великих випробувань розгорнулися людські душі, розкрилися моральні сили народу, і поезія віддзеркалює повною мірою всі людські переживання та почуття. Зрозуміле бажання Дарії Рябоконь, студентки історичного факультету, намалювати об’єктивну картину, розповісти наступним поколінням правду про важкі дні нашої країни. Приємного читання!
У годину великих випробувань розгорнулися людські душі, розкрилися моральні сили народу, і поезія віддзеркалює повною мірою всі людські переживання та почуття. Зрозуміле бажання Дарії Рябоконь, студентки історичного факультету, намалювати об’єктивну картину, розповісти наступним поколінням правду про важкі дні нашої країни. Приємного читання!
***
І йшов дощ...
Знесилено падали сини,
Здіймалися материнські руки до небес.
А Вкраїнський стяг все майорів над кривавими подіями.
Вони борються за тризуб єдності – волі, життя, незалежності!
Це твої сини та дочки, нене!
Не журись, не плач,
Будь певною, що це твої справжні сини.
Вони одні у тебе, як і в них ти, відвоюють тебе в ката,
Зіграють кожен з долею в карти смерті.
А жовто-блакитний стяг все майорить над Вкраїною.
Його ж злий ворог зриває, топче, палить...
Не даймо йому підняти руки на серцевину неньки, частину нас!
Не знає він, що стяг в душі уже давно у кожного.
І знову серце стискається щораз від болю за свою ворожість між собою, за обман, за невігластво...
І за те, як маємо тепер дорого платити...
Пролине час і буде майоріти тільки жовто-блакитний стяг над Вкраїною.
І прийде мир у кожну хату.
А з ним пам'ять про минуле.
Не забуваймо ціну волі!
Війна могла зітерти із Землі тебе й мене.
Сплять вічним сном тисячі наших дітей,
А ти гордо зовися УКРАЇНЦЕМ і тільки так, а не інакше
у віки віків.