24 квітня в читальному залі № 2 відбувся майстер-клас з писанкарства на тему: «Писанка – це неповторне багатство»,організований бібліотекарями Наукової бібліотеки для студентів та викладачів УДПУ імені Павла Тичини. Метою даного заходу є збереження та розвиток писанкарства народними майстрами, які з покоління в покоління переносять закодоване письмо на добро і щастя, залучають молодь та дітей до вивчення прадавніх звичаїв українського народу.

    В очікувані Великоднього свята ми вирішили опанувати мистецтво писанкарства. Викладач кафедри образотворчого мистецтва Семенова Олена Віталіївна допомогла реалізувати нашу ідею.

    Розмальовувати писанки майстриня радить лише з наповненим яйцем, адже воно є символом життя. Вона стверджує: «Малюючи писанки, наші предки на яйцях замальовували бажання – ці візерунки унікальні, адже кожен мав сакральне значення, своєрідну форму молитви».

    Для того, щоб писанка збереглася довше , запікати яйця потрібно ще перед розписуванням. «Це своєрідний тест, чи яйце добре. Погані тріскаються або через пори починає проступати білок. А писанки на яйцях, які пройшли такий тест, зберігаються десятиліттями», - радить Олена Віталіївна.

    Майстриня наголошує, що писанкарство – це особливий вид мистецтва. «Ми навіть не знаємо, коли точно воно зародилось. Писанки писали і серби, і поляки, і чехи, і, навіть, французи, але у багатьох народів цей вид мистецтва зник. Вони втратили ту символічну писанку із сакральним значенням, яке вкладаємо в неї ми», – підсумувала вона.

     Присутні на майстер-класі не лише розмальовували писанки, а й слухали історичну довідку про давній звичай розписування писанки перед Великоднем, значення писанки для української родини, традиційні і нетрадиційні способи оздоблення яєць, ознайомились зі зразками писанок різних регіонів України. По завершенні майстер-класу кожен його учасник тримав у своїх руках власне творіння – писанку-оберіг.

                                                              Вдягла весна мережану сорочку ,

                                                              Умившись і звільнившись від турбот,

                                                              І підіймає волошкові очі До вищих,

                                                              до церковних позолот.

                                                              Великдень всіх нас на гостини просить,

                                                              Малює сонце полотно небес,

                                                              І писанку,як усмішку підносить,

                                                              Христос Воскрес !