До Міжнародного дня пам’яті про Чорнобильську катастрофу працівники читального залу №2 бібліотеки УДПУ імені Павла Тичини підготували інформацію на тему: «Чорнобиль є нагадуванням про постійну відповідальність влади перед своїми громадянами».
До Міжнародного дня пам’яті про Чорнобильську катастрофу працівники читального залу №2 бібліотеки УДПУ імені Павла Тичини підготували інформацію на тему: «Чорнобиль є нагадуванням про постійну відповідальність влади перед своїми громадянами».
Час лікує. З часом менш гостро відчувається трагізм тієї чи іншої події. Коли перший шок проходить, завжди виникає бажання розібратися, докопатися до суті. А вже потім, після того, як істину буде встановлено, виникає інша потреба – потреба аналізу, усвідомлення. Людина таким чином хоче застрахувати себе від повторення болі і помилок, від відчуття трагедії.
Перший момент, на який необхідно звернути увагу.
Чорнобиль – хотілося б нам цього чи ні – лежить у підвалинах нашої новітньої національної свідомості, нашої незалежності. Як один із факторів національного збурення. Як один з чинників, що сприяли пробудженню народу і усвідомлення себе Нацією.
Другий момент.
Чорнобиль став фактором глобальних змін в світовому масштабі. Це не просто слова. Правда полягає в тому, що саме Чорнобиль підштовхнув світових лідерів до усвідомлення тієї небезпеки, яку несе в собі ядерна зброя.
Третій момент.
Чорнобиль став своєрідним пам'ятником людській помилці. Саме помилка – наслідок людського фактору – спричинилася до аварії на атомній електростанції. Помилка керівництва країни спричинилася до важких наслідків для сотень тисяч мирних громадян. Чорнобиль є нагадуванням про постійну відповідальність влади перед своїми громадянами і про відповідальність кожного громадянина перед своїм народом.
Чорнобиль залишається частиною нашої історії. Трагічною частиною. Але закони історії такі, що людство не може вічно оплакувати своє минуле. Воно мусить брати уроки з трагедій, аби не повторювати їх у майбутньому. І мусить виховувати прийдешні покоління на героїзмі поколінь минулих.
Все, що нас не вбиває, робить нас сильнішими. Ми вистояли в часи Чорнобильської катастрофи. Ми долаємо наслідки аварії. Ми стали сильнішими. Ми можемо тверезо усвідомлювати своє минуле, аби з упевненістю дивитися в майбутнє. Час може лікувати від усього, але не від болючих гірких згадок. Пам'ять – головний запобіжник, головний гарант того, що трагедії не повторяться у майбутньому. І дуже хотілося б, аби історія нас бодай чомусь, а таки вчила.