Невимовно прекрасний парк, закладений Станіславом Потоцьким у 1796 році в місті Умань на Черкащині, було створено на прохання його дружини Софії й на її честь названо «Софіївкою». Ідею створення парку в романтичному стилі як ілюстрації до грецьких і римських міфів подала вона сама. На втілення планів подружжя Потоцьких знадобилося десять років, але сам засновник не дожив до повного розквіту цього райського куточка.
Невимовно прекрасний парк, закладений Станіславом Потоцьким у 1796 році в місті Умань на Черкащині, було створено на прохання його дружини Софії й на її честь названо «Софіївкою». Ідею створення парку в романтичному стилі як ілюстрації до грецьких і римських міфів подала вона сама. На втілення планів подружжя Потоцьких знадобилося десять років, але сам засновник не дожив до повного розквіту цього райського куточка.
Тут гармонійно поєднано кожен з елементів: місцеві й екзотичні рослини, мармурові скульптури, гроти, фонтани, ставки. За задумом автора, чарівний парк мав бути втіленням античної міфології. Так на світ з’явився водограй «Змія» з міфу про троянців, критський лабіринт, джерело «Натхнення», що нібито утворилося від удару копита крилатого коня Пегаса. У «Софіївці» тече своя підземна річка Ахеронт, по якій, за легендою, Харон перевозив душі померлих у царство пітьми. Переказують, що Софія любила плавати нею у зворотному напрямку, таким чином неначебто омолоджуючись.
Упродовж року парк відкритий для всіх, хто прагне подивитися на цей дивовижний витвір любові і природи.
Інформаційно-бібліографічний відділ бібліотеки УДПУ імені Павла Тичини пропонує переглянути рекомендаційний список літератури на тему: «Я люблю у Софіївці думати, із минулого знявши вуаль».